.

Народився 17 січня 1939 року в місті Запоріжжя, українець. Закінчив фізико-технічний факультет Дніпропетровського університету (1962 р.), інженер-механік за спеціальністю ''Літаючі апарати". Доктор технічних наук (1994), професор (1995), академік Національної Академії наук України (1997).

У 1962 - 1977 роках працював у КБ ''Південне" (м. Дніпропетровськ), безпосередній учасник розробки стратегічних ракетних систем і космічних апаратів серії ''Космос".

У 1977 - 1990 роках працював в апараті ЦК Компартії України, з 1980 р. - завідуючий сектором ракетно-космічної та авіаційної техніки. Брав участь в організації та координації робіт з усіх програм створення ракетно-космічної та авіаційної техніки в Україні.

З 1990 р. - завідуючий підвідділом оборонного комплексу, зв'язку та машинобудування Кабінету Міністрів України.

З 1992 р. - Генеральний директор Національного космічного агентства України. Керівник розробки і безпосередній учасник створення та втілення першої Національної космічної програми України (1992-1994 рр.). Член Міжнародної академії астронавтики.

З серпня 1994 р. - Секретар Ради національної безпеки при Президенті України, з жовтня 1994 р. - Секретар Ради національної безпеки при Президенті України - Радник Президента України з питань національної безпеки. З серпня 1996 р. по листопад 1999 р. - Секретар Ради національної безпеки і оборони України. Один із авторів Концепції національної безпеки і оборони України, Державної програми будівництва і розвитку Збройних Сил України та інших провідних документів стратегії будівництва та розвитку держави. З листопада 1999 р. - Радник Президента України.

З липня 2000 р. по грудень 2002 р. - Голова Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України. Керівник і учасник розробки Державної програми розвитку озброєння та військової техніки та Концепції структурної перебудови оборонно-промислового комплексу України. З грудня 2002 р. помічник Президента України з питань національної безпеки.

Створив відповідно до указу Призедента (січень 2003 р.) Національний центр з питань євроатлантичної інтаграції України, роботу якого очолює на громадських засадах.

З березня 2003 р. по січень 2005 р. - заступник Голови Державної комісії з питань реформування та розвитку Збройних Сил України, безпосередній учасник розробки Стратегічного оборонного бюлетня України на період до 2015 р., Воєнної доктрини України (червень 2004 р.) та Закону ''Про основи національної безпеки України" (червень 2003 р.)

З грудня 2003 р. - організатор і директор на громадських засадах Інституту проблем національної безпеки України.

З березня 2005 р. Радник Президента України. З листопада 2005 р. Радник Президента України - виконуючий обов'язки керівника Головної служби оборонної політики Секретаріату Президента України.

З травня 2006 р. - виконуючий обов'язки Секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Керівник робочої групи та безпосередній учасник розробки Стратегії національної безпеки України.

З жовтня 2006 р. - Радник Президента України. Учасник розробки Концепції реформування Служби безпеки України та Білої книги ''Служба безпеки та розвідувальні органи України".

З листопада 2007 р. - директор Інституту проблем національної безпеки. Головний редактор наукового журналу ''Екологія і ресурси".

Член Президії Комітету з Державних премій України в галузі науки та техніки (з листопада 2000 р.)

До листопада 1999 р. очолював Державну міжвідомчу комісію з питань співробітництва з НАТО, був співголовою Консультаційного комітету при президентах України та Польщі, співголовою секретаріату Комісії Кучма - Гор; у 2000 - 2001 роках очолював Міжвідомчу комісію з питань врегулювання політичного конфлікту в Придністровському регіоні
Республіки Молдова; з листопада 2000 р. до грудня 2002 р. був заступником голови Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності.

Був першим головним редактором науково-практичного журналу ''Стратегічна панорама''.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002 р.), лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки (1990 р.), лауреат премії НАН України ім. М.К.Янгеля (1988 р.). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1976 р., 1982 р.), Орденом князя Ярослава Мудрого, V ступеня (04.1997 р.) та IV ступеня (01.2004 р.), медалями. Має нагороди іноземних держав. Заслужений машинобудівник України (1994 р.). нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (01.2004 р.).

Наукові дослідження стосуються проблем системного аналізу і теорії проектування складних технічних систем та розробки системно-концептуальних засад стратегії національної безпеки України.

Зробив значний внесок у створення науково-методологічних основ системи національної безпеки, розробки її оборонної складової в площині воєнно-стратегічної політики, військово-технічної політики, реформування оборонно-прмислового комплексу та сектору безпеки.